Олександр Виговський – Дівоча краса

Днями їхав у маршрутці з Левану, коли в салон увійшли дитинка з мамкою. Мамка – дуже “так собі”, ще й нарвана ( почала кваліфіковано, на “грані фола”, сваритися з водієм). Але раптом поглянув у вічі дитині. Побачив там захват і цілковите обожнювання. Для цієї людинки її “така собі” мамка – найкраща, найгарніша у світі, без жодних застережень, жодних “але”, залізобетонно, з “амінєм” наприкінці. Ніби, звичайна банальна справа, але мене чогось зачепило, скрутило й, урешті, викрутило ось таким віршиком:

Дівчата бувають різними…

Дівчата бувають різними:
Гіркими, солодкими, кислими,
Прямими, пласкими, трикутними,
Добрими, тихими, мутними.

Бувають «з перчинкою», прісними,
Коханими чи ненависними,
Стрункими, товстими, «наріжними»,
Святими, байдужими, грішними,,

М’якими, а потім залізними,
Спеціальними й ненавмисними,
Тупими, гострими, буйними,
Жорсткими, нікчемними, чуйними.

В одному лиш співпадають, –
Негарними не бувають.
Ніколи-ніколи! Завжди
З облич їхніх, – «пити води».

Ви скажете, – моветон!
«Так не буває, пардон» –
Хитне скуфією монах
Без ґудзика на штанах.

А жигало вторить: «Авжеж,
Гасив я чимало «пожеж».
Кажеш, усі гарнюні?
Фігня! Феміністські «нюні»!

Гламурні мажори з котом,
Галдять на дивані гуртом:
«Це точно – «не то пальто»!
Красивих – одна на сто!»

А ще є коханки, дружини,
Тещі, свекрухи-вражини,
Продюсери та балеруни, –
Улюбленці тітки Фортуни.

Вони не погодяться, звісно;
Хто щиро, а хто навмисно.
Правди у кожного власні
Як сорочки квітчасті.

Істина тільки одна!
В серцях проростає вона
Маленьких, безгрішних людей,
Відірваних від грудей.

Спитайте у чад своїх,
– Хто найгарніший за всіх?
Напевно, почуєте «реп»:
– Мама і… Джоні Депп!

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *