Олександр Виговський – П’яниці…

Їх намагаються ігнорувати, або не помічати. А вони – великий пласт альтернативної культури і моралі. були, є й нікуди не дінуться, навіть заради спокою добропорядного суспільства…

П’яниці

П’яниці не люблять світла,
Знати його не бажають.
Вдень у дзеркалі видно
Тих, кого зневажають.

На самотності завжди одружені,
Навіть паспорта часто не мають.
Вони – ізгої напружені,
Як Атланти, що пекло тримають.

Не дивлячись прямо у вічі,
Сором за хамством ховаючи,
Гривню докласти просять,
На друзки себе ламаючи.

Ідучи до мети невисокої,
Вони вільні від культу власності, –
Справжнісінькі комуністи,
Діогени сучасності.

На поминках за братом по духу,
У куточку тихенько сумують;
І тільки вклавши «літруху»,
Себе уже не гальмують.

В танок відчайдушний пускаються
Зі смертю, що їм – як сестра.
Бо краще за всіх розуміють:
Усе навколо – мара.

Не сваріться на них, православні,
Навіть якщо помиляються;
Вони ж як біблійні Лазарі
Заради Бога валяються.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *