Олександр Виговський – Нація

Слово “нація” довгі роки було під забороною. В Україні найбільше, наче українська нація щось більш негативне, ніж, наприклад, “кавказька”))). Ніколи не розумів… і не сприймав… Українська нація була, є і буде. Кому не подобається, – ПТН ПНХ)))

Нація

Така ми нація, жива!
Найкраще вмієм виживати;
Ще, танцювати гопака,
Горілку пити і співати?

Спроможні довго обирати
Між бойовими й холостими,
Убогому на пляшку дати,
А вмерти хутко, молодими.

Уміємо ворогувати
З найліпшим другом… до могили;
За тридцять срібних продавати
Братів, з якими хліб ділили.

Ми довіряєм віртуально,
Рахуєм грошики чужі,
Любити ближніх – не реально,
В кишенях носимо ножі.

На владу завжди наплювати.
Анархія – наша „нірвана”.
Нам би на себе гарувати,
Але ж не звикли ми без пана.

Мабуть, раніш так не було,
І завжди так не має бути.
Життя нас сильно повело
І мусить вивести у люди.

Бог від початку світу мав
Таку цікавинку у звичках:
Кого любив, того тримав
В жорстких, колючих рукавичка

Настане час; злодійка-доля
Дозволить нам вдихнути волі,
Засяє втомлений народ
Як блискавка у чистім полі.

Тоді, нарешті, без образи
Під булаву зберуться діти,
За рідну Неньку не для фрази
Гуртом від серця порадіти…

У майбутті, де повні ріки
Течуть медами, не водою,
Ми позабудемо про ліки,
Бо не шукатимемо болю.

Там не потрібно буде зброї,
Бо зраду діжками не п’ють,
І не вмиратимуть герої…
Свідомі люди не дадуть.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *