Олександр Виговський – Дай Боже…

Дай Боже…

Життя пройти – не поле подолати,
Не папіроскою чадити, чи кадилом,
Не плюнути на землю, не розтерти,
Не обізвати ближнього «мудилом».

Життя пройти, – не красти, Боже збав,
Не зарікатися, не їсти шаурму,
А треба не поспати, не поспи –
Чай з цигарками за паркан в тюрму.

Життя пройди, щоб легко не було.
А це нелегко, але вкрай важливо, –
Товаришу запійному кредит,
Що повернути буде неможливо.

Цукерки дітям, а жінкам – троянд.
І тільки так, нехай весь всесвіт плаче!
Дай Боже з жертвою на «ти»,
А з катом щоб на «ти», – тим паче.

Дай Боже цноти, простоти,
І чорну правду дай, і білу милість;
Сумління від подряпин вберегти
І не впустити в душу сіру хтивість.

Дай Боже не убити, – сотворить,
Не загубитися, джерельну воду пити,
Дарма не сподіватись, не просить,
Натомість вірити, надіятись, любити..

Дай Боже давню лампу віднайти,
На вільну волю відпустити джина;
Дружину як зіницю стерегти.
А як інакше? Бо вона ж… дружина.

Дай Боже сил у боротьбі,
Холодний розум, мудрість, чисті руки;
Зарубки залишити по собі,
Себе не залишати на поруки.

Дай Боже так! Амінь. Амінь.
Хай Дух Святий до справи будить, –
За щирі прагнення дає,
Не забирає і не судить.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *