Олександр Виговський – Не стріляй, “беркуток”

Не стріляй, «беркуток»

 

Гей, «беркуток», припини

Бути одним із загону.

Сьогодні, прицілившись, пригадай

Номер свого телефону.

 

 

Не забувай – у тебе теж

Мати, дружина та діти.

Якщо сьогодні натиснеш гачок,

Як будеш завтра жити?

 

 

Перед тобою бо – не юрба,

А тисяча тисяч людей.

У кожного розум і Божий дар

І тисяча тисяч ідей.

 

 

У кожного серце, і в тих серцях

Віра, любов і надія.

У кожного доля своя і життя,

А в ньому – прекрасна мрія.

 

 

Гей, не стріляй у власний народ

Кривдой народ не синити.

Якщо сьогодні натиснеш на смерть,

Як зможеш далі жити?

 

 

Як себе виправдаєш тоді,

Наодинці із пляшкою „ З перцем”,

Бо влучиш не у фанерну мішень,

А в душу із розумом й серцем

 

 

Вона співвітчизна твоїй душі,

Друг друга твого, твій брат.

Містична вершина світобудови,

Не тільки електорат.

 

 

 

Може, вона – твій товариш-сусід,

Кулі ж летять навмання,

З яким учора добряче хильнув,

Цілуючись „ на коня”?

 

 

Може вона – старий викладач,

Навчає твоїх дітей

Любові до рідного краю свого

І до усіх людей.

 

 

Можливо вона – саме я.

Чи раду собі даєш,

Що я тобі зробив,

Чому ти мене уб’єш?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *